Марне ван Опстал
Хореограф

Performances
- Arm’s Length для «Switch»
- LiNK (2014) і John Doe (2015) для програми «Up & Coming Choreographers»
- The Grey (2017) для NDT2
- Take Root (2019) для NDT1, яка була номінована на премію Swan Award у номінації «Найкраща танцювальна постановка 2019 року»
- «Baby Don’t Hurt Me» (2021) для NDT1
- «Eye Candy» (2021) для Rambert Dance Company
- «The Little Man» (2022) для Національного театру Мангейма
- «I’m Afraid to Forget Your Smile» (2022) для Гессенського державного балету
- «Heart Drive» (2022) для Ballet BC
- «Mommy, Look!» (2023) для Ballett Theater Basel
- «До кінця світу» (2023) для GöteborgsOperans Danskompani
- The Point Being (2023) для NDT1 у співпраці зі Studio Drift
- Atlas Song (2024) у співпраці з Анною фон Гаусволф та GöteborgsOperans Danskompani
Біографія
Марне ван Опстал — міжнародний хореограф, режисер руху та виконавець, народився 1990 року в Вельдені, Нідерланди. 2009 року приєднався до Nederlands Dans Theater 2, а згодом перейшов до Nederlands Dans Theater 1, де виступав до кінця 2020 року. Під час роботи в театрі Марне співпрацював з такими відомими хореографами, як Їржі Кіліан, Пол Лайтфут і Соль Леон, Охад Нахарін, Ганс ван Манен, Франк Шартьє, Габріелла Каррізо, Крістал Пайт, Хофеш Шехтер, Шарон Еял і Гай Бехар, Йоган Інгер, Марко Геке, Олександр Екман та Іван Перес, а також виконував їхні роботи.
Марне ван Опстал — хореограф і концептуальний мислитель, якого приваблює складність людської поведінки та емоцій. У своїх роботах він досліджує ідентичність, бажання та вразливість, перетворюючи внутрішню напругу на тонкі фізичні ландшафти. Його роботи розкривають те, що зазвичай залишається прихованим, — вони точні, багатошарові та емоційно заряджені.
Марне виступав на престижних сценах усього світу, зокрема в Оперному театрі Сіднея, Кеннеді-центрі та Большому театрі. У 2011 році він отримав Лімбурзьку культурну премію від своєї рідної провінції. Крім того, він був номінований на премію VSCD (Нідерландська театральна асоціація) «Срібний лебідь» за «Найбільш вражаюче досягнення в танці 2014 року» за роль у виставі «Uprising & In Your Rooms» Гофеша Шехтера.
Хореографічна кар’єра
Пристрасть Марне до хореографії почалася в юному віці, коли він створював вистави для шкільних заходів. Паралельно з танцювальною кар’єрою він вдосконалював свої хореографічні навички, беручи участь у щорічному благодійному заході Nederlands Dans Theater «Switch». Разом зі своєю сестрою Імре ван Опстал він створив кілька робіт, серед яких:
- Arm’s Length для «Switch»
- LiNK (2014) і John Doe (2015) для програми «Up & Coming Choreographers»
- The Grey (2017) для NDT2
- Take Root (2019) для NDT1, яка була номінована на премію Swan Award у номінації «Найкраща танцювальна постановка 2019 року»
З 2020 року Марне та Імре повністю зосередилися на кар’єрі хореографів, створюючи роботи для різних міжнародних танцювальних компаній. Серед їхніх найвідоміших робіт:
- «Baby Don’t Hurt Me» (2021) для NDT1
- «Eye Candy» (2021) для Rambert Dance Company
- «The Little Man» (2022) для Національного театру Мангейма
- «I’m Afraid to Forget Your Smile» (2022) для Гессенського державного балету
- «Heart Drive» (2022) для Ballet BC
- «Mommy, Look!» (2023) для Ballett Theater Basel
- «До кінця світу» (2023) для GöteborgsOperans Danskompani
- The Point Being (2023) для NDT1 у співпраці зі Studio Drift
- Atlas Song (2024) у співпраці з Анною фон Гаусволф та GöteborgsOperans Danskompani
Мультидисциплінарні колаборації
Робота Марна часто передбачає співпрацю з композиторами, дизайнерами, візуальними художниками та брендами, поєднуючи різні дисципліни для створення унікальних художніх вражень. Серед його партнерів — Dior, Амос Бен-Тал, Том Віссер, Фаб’єн Вегт, Рай X, Лікке Лі, Асаф Авідан, Йоеп Бевінг, The Blaze та FKA Twigs. Його роботи були представлені в таких провідних виданнях, як Vogue, The Wall Street Journal, Dance Magazine та Elle.
Сім’я та вплив
Танець є наріжним каменем родини ван Опстал. Сестра і брат Марне, Мірт і Ксант, також мають успішну кар’єру в Nederlands Dans Theater і Batsheva Dance Company. Їхній шлях був задокументований у фільмі «Same Difference», який транслювався на національному телебаченні Нідерландів.
Марне ван Опстал продовжує розширювати межі танцю та хореографії, досліджуючи перетин руху, розповіді та людських зв’язків.
Contacts
info@uiballet.com